Подумав, що учасники кросфіту мають починати вправи після короткої молитви - "Да прибуде з нами свята крепатура! І дайте мені боги Олімпу сил її достойно витримати. Амінь!" І все. Далі вбиваєшся пів години чи трохи більше з такими ж грішниками, а потім три дні відчуваєш пекло в кожному м'язі, коли навіть похід в туалет перетворюється на скажені тортури. Бо це тобі така кара за те, що погано
тренувався молився.
І таке свято кожен рік. Навіть в цей, воєнний.
Дякую всім хто взяв участь.
Саме тупе що зараз можна робити це нічого не робити. Тобто просто чекати, коли це все закінчиться. Обов’язково скінчиться. І обов’язково на нашу користь. Но, треба постійно кувати великі та маленькі перемоги й на фронті та в тилу.
Копирсаючись в архівах Першої світової війни я натрапив на той факт, що дехто з солдат мобілізованих з села Роздолля, вказував в карточках подвійну назву свого місця проживання. 





